Title Таряник-докт 15.03.2024.pdf ✅

1 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ» Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису ТАРЯНИК КАТЕРИНА АНАТОЛІЇВНА УДК 616.858-071-085 ДИСЕРТАЦІЯ ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИЧНИХ ТА ЛІКУВАЛЬНИХ ПІДХОДІВ РІЗНИХ ФОРМ ХВОРОБИ ПАРКІНСОНА 14.01.15 – нервові хвороби 222 – Медичні науки Подається на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело __________________________ К.А. Таряник Харків − 2024
2 АНОТАЦІЯ Таряник К.А. Оптимізація діагностичних та лікувальних підходів різних форм хвороби Паркінсона. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.15 «Нервові хвороби». – Полтавський державний медичний університет, Полтава; Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», Харків, 2024. У дисертації висвітлено сучасне розв’язання наукової проблеми щодо оптимізації методів діагностики і лікування хвороби Паркінсона з метою вчасного виявлення предикторів захворювання й раціонального лікування хворих із різними клінічними формами з урахуванням клінічних, нейропсихологічних, нейровізуалізаційних, нейрофізіологічних, гемостазіологічних, коагулологічних характеристик пацієнтів, особливостей ліпідного обміну, предикторів і маркерів захворювання (концентрації греліну, синуклеїну), розподілу алелей гена snca rs 2583988, циркадних ритмів часових генів bmal1 і рer2. Завдання дослідження: 1. Вивчити коморбідність пацієнтів із різними клінічними формами хвороби Паркінсона. 2. Визначити особливості моторних проявів різних форм хвороби Паркінсона. 3. Вивчити особливості немоторних симптомів різних форм хвороби Паркінсона. 4. Визначити значимість нейровізуалізаційних методів (МРТ головного мозку, УЗД брахіоцефальних судин) у діагностиці хвороби Паркінсона.
3 5. Оцінити електронейроміографічні показники у пацієнтів із ХП та удосконалити діагностику тремору та тунельних синдромів. 6. Оцінити стан системи гемостазу та ліпідного профілю пацієнтів при різних формах хвороби Паркінсона. 7. Визначити патогенетичну роль циркадних коливань концентрації греліну та рівень експресії часових генів (bmal 1, per2) периферичного молекулярного годинника у пацієнтів із хворобою Паркінсона. 8. Визначити патогенетичну роль циркадних коливань концентрації α- cинуклеїну та роль поліморфізму гену snca rs2583988 при хворобі Паркінсона. 9. Вивчити ефективність класичної та оптимізованої схем леводопа- терапії у пацієнтів із хворобою Паркінсона. У дисертаційній роботі проведено двохетапне дослідження 116 пацієнтів із ХП обох статей, які спостерігались на базі Центру для пацієнтів із хворобою Паркінсона та іншими нейродегенеративними захворюваннями кафедри нервових хвороб Полтавського державного медичного університету. Впродовж набору матеріалу для досліджень та написання наукової роботи 6 пацієнтів вийшли з дослідження за власним бажанням та 3 було виключено за рішенням лікаря-дослідника. З метою визначення особливостей клінічної картини, показників нейровізуалізації, результатів молекулярно-генетичного та імунологічного обстежень (оцінка поліморфізму та концентрації гену синуклеїну, експресії генів часових годинників), відібраних, згідно критеріїв включення/виключення, обстежених пацієнтів було розподілено на 2 групи відповідно до клінічної форми ХП: група 1 (n=49) – акінетико-ригідно-тремтяча форма (АРТ) (змішана); група 2 (n=58) – акінетико-ригідна (АР) форма. Контрольну групу (n=30) склали пацієнти без ознак нейродегенеративного захворювання.
4 З метою оцінки відповіді на різні схеми леводопа-терапії, всі пацієнти були розподілені на 2 підгрупи: група А (n=40) – пацієнти із ХП, які отримували оптимізовану схему лікування (комбінація леводопи короткої та подовженої дії). група Б (n=40) – пацієнти із ХП, які отримували класичну схему лікування (леводопа короткої дії). На основі отриманих даних автором проведений аналіз моторних та немоторних симптомів та не встановлено зв’язків між латералізацією первинних моторних проявів і формою ХП. Гемітип захворювання визначався стороною дебюту і не мав кореляційного зв’язку з домінуючою півкулею (р=0,117). За результатами електронейроміографічного дослідження автором доведена актуальність його застосування для діагностики тунельних синдромів і тремору в пацієнтів із хворобою Паркінсона. Установлено достовірне переважання частоти виявлення синдрому карпального і кубітального каналів у пацієнтів із АРТ формою захворювання. Тунельний синдром карпального каналу діагностовано в 65,3% пацієнтів групи 1 проти 27,3% пацієнтів групи 2; тунельний синдром кубітального каналу – у 32,7% пацієнтів групи 1 проти 24,1% пацієнтів групи 2. У когорті пацієнтів із ХП достовірно переважав синдром карпального каналу. На домінантному боці частота виявлення цього синдрому була достовірно вища і в групі 1 (42,9% пацієнтів), і в групі 2 (17,2% пацієнтів) проти 22,5% у групі 1 і 8,6% у групі 2 – на недомінуючому боці. Тунельний кубітальний синдром в обох групах пацієнтів із ХП частіше визначався на домінуючому боці за відсутності статистично значущих розбіжностей між групами. Автором вперше, шляхом факторного аналізу виділено 3 основні фактори та їхні компоненти, що відіграють найбільш значущу роль у ЕНМГ-